forum-vk.mnau.edu.ua

будь ласка, роз'ясніть що таке договір дарування, договір довічного утримання, спадковий договір, заповіт. в чому їх різниця?

Цивільним Кодексом України (надалі – Закон) передбачається низка цивільно-правових договорів, які можна обрати, коли виникає необхідність чи бажання розпорядитись своїм майном, тим самим не уразив себе у правах. Серед них розглянемо найбільш розповсюджені: договір дарування; договір довічного утримання; спадковий договір; заповіт. Для вибору, які договори укласти, обов’язково треба з’ясувати їх правові наслідки.

Договір дарування
За цим договором одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати другій стороні (обдаровуванному) безоплатно майно у власність.
Дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового чи грошового характеру.
Предметом договору дарування можуть бути будинки, квартири, інша нерухомість, гроші та цінні папери, а так і нерухомі речі. Щодо нерухомого майна при укладенні договору дарування існують певні вимоги: він підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір дарування можна укласти за посередництвом представника, який повинен діяти лише на підставі довіреності, виданої довірителем (дарувальником) та засвідченою нотаріально.
ВАЖЛИВО! Право власності на майно у обдаровуваної особи виникає одразу після отримання дарунку, тим самим обдаровуваний має право розпоряджатись дарунком (продати, подарувати, обміняти тощо) за власним бажанням без згоди дарувальника відразу.
МАЙТЕ НА УВАЗІ! Уклавши договір дарування, особа перестає бути власником свого майна та втрачаєте будь-які права на це майно.
Особа, якій ви подарували своє майно вправі вимагати передачі їй майна, має право проживати у подарованій квартирі чи будинку, має право вимагати виселення вас із житла, чи заборонити користуватись земельною ділянкою.
Отже, якщо ви вирішили подарувати своє майно взамін надання підтримки у старості, будьте дуже обережними. Адже розірвати такий договір в подальшому практично неможливо.
Стережіться! Якщо сторонні люди пропонують вам укласти договір дарування в обмін на надання допомоги та утримання, швидше за все це шахраї!!!
Подарувавши квартиру чи будинок, ви втратите будь-яке право на це майно.
Для укладення договору дарування потрібні наступні документи:

документ що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо).
паспорт громадянина (для дарувальника та обдаровуваного).
довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (для дарувальника та обдаровуваного).
витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (можна отримати в міських та районних БТІ).
довідка форми 3 (можна отримати в паспортному столі ЖЕКу для міст, в сільських радах для сільських місцевостей).
згода подружжя (для дарувальника – якщо предметом відчуження є спільна сумісна власність подружжя).

У разі відчуження за договором дарування житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований, до вищевказаних документів слід додати наступне:
- правовстановлюючі документи на земельну ділянку (державний акт про право власності на земельну ділянку тощо);
- довідку про нормативно-грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки (можна отримати у відповідному територіальному органні державних земельних ресурсів);
- витяг з поземельної книги (повна характеристика земельної ділянки та відомості про наявність/відсутність обмежень, обтяжень та земельних сервітутів).

Договір довічного утримання (догляду)
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом.
Право власності на майно за договором довічного утримання у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору та його реєстрації.
ВАЖЛИВО! Право розпорядження отриманим майном у набувача виникає лише після смерті відчужувача.
Зверніть увагу!!! Ви втрачаєте право власності на майно, яке ви передаєте за договором довічного утримання. В подальшому ви вже не зможете передати це майно у спадок, продати, подарувати чи обміняти. Але і набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу це майно. На це майно не може бути звернене стягнення за боргами набувача.
При посвідченні договору довічного утримання нотаріус накладає на це майно заборону відчуження.
ПОРАДА! При укладенні договору вимагайте включення в договір пункту про зобов’язання набувача забезпечити вас житлом у будинку (квартирі), який ви передаєте за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій ви маєте право проживати.
Договір довічного утримання є своєрідним компромісом між заповітом та договором дарування, оскільки він, на відміну від заповіту та дарування, прийнятний як для власника майна так і для особи, яка погодиться доглядати та забезпечувати вас у старості. Цей договір є оптимальним шляхом використання власного майна для забезпечення гідного життя в старості.
Для укладення договору довічного утримання та спадкового договору слід подати наступне:

документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо);
паспорт громадянина (для набувача та відчужувача);
довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (для набувача та вічужувача);
витяг з реєстру прав власності (можна отримати в міських та районних БТІ).
довідку форми 3;
згода подружжя (для відчужувача - якщо предметом відчуження є спільна сумісна власність);
згоду подружжя (для набувача – якщо на момент укладання договору набувач знаходиться у зареєстрованому шлюбі);
оціночну вартість об’єкту відчуження.

Спадковий договір
За цим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
За спадковим договором відчужувач може зобов’язати набувача періодично сплачувати йому певну грошову суму, обробляти земельну ділянку, ремонтувати жилий будинок чи квартиру, сплачувати вартість комунальних послуг чи податки, поховати його в конкретному місці, за тим чи іншим обрядом, встановити надгробок на могилі або іншим чином увічнити його пам’ять тощо.
Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. З метою забезпечення належного виконання своїх обов’язків відчужувачем нотаріус, який посвідчує спадковий договір, обмежує його право розпоряджатися майном, накладаючи заборону відчуження цього майна.
ВАЖЛИВО! Право власності на майно у набувача виникає лише після смерті відчужувача. Якщо відчужувач за спадковим договором складе заповіт щодо майна, вказаного в договорі, цей заповіт буде вважатися нікчемним.

Заповіт
Заповіт – це особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.
Правові наслідки заповіту, включаючи його виконання, настають лише після відкриття спадщини, тобто лише після смерті заповідача – особи яка склала заповіт.
Скласти заповіт може лише особа, не обмежена у дієздатності!
ЗАУВАЖТЕ! За життя заповідач може в будь-який час скасувати заповіт, змінити його або скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше скасовує попередній заповіт в і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
ВАРТО ЗНАТИ! При посвідчені заповіту нотаріус зобов’язаний роз’яснити особі, яка складає заповіт про право на обов’язкову частку у спадщині малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатної вдови (вдівця) та непрацездатних батьків, які спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за Законом.
ЗАУВАЖТЕ! Складення заповіту не позбавляє вас права власності на майно, яке ви заповідаєте іншим особам. Спадкоємці зможуть отримати це майно лише після вашої смерті.
Складення заповіту не дає права спадкоємцям вимагати від вас передачі їм майна, права на проживання у вашій квартирі чи будинку до вашої смерті, чи виселення вас із житла, права користування земельною ділянкою тощо.
Уклавши заповіт, ви можете домовитись із спадкоємцями про надання підтримки у старості (грошей, догляду, допомоги по господарству), але ви не вправі вимагати цього. В такому випадку єдиним засобом впливу на спадкоємців буде Ваше беззаперечне право на скасування заповіту чи призначення іншого спадкоємця.
Необхідні документи для складання заповіту:

паспорт заповідача;
довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (для заповідача).
бажано, але не обов’язково, надати копії паспортів спадкоємців, для уникнення помилок в написанні ПІБ у тексті заповіту;
у разі розпорядження у заповіті щодо окремого майна необхідно надати документи, що посвідчують право власності на це майно.
Звертаємо увагу, що законодавство час від часу змінюється, тому представлений зміст не є роз'яснення положень закону, носить рекомендаційний характер. Вирішення окремих ситуацій потребує консультації фахівця.