развод

[Александр Петрович]

добрый день. скажите пожалуйста, вот я хочу развестись с женой, а у нас есть машина, дом и дача. как нам всё разделить. как этот процесс будет происходить? спасибо.

[Юр.Кон.ВКМНАУ]

Поділ майна при розлученні
Питання поділу майна подружжя виникають, як правило, при розлученні і кожен з подружжя бажає, щоб майно було поділено по справедливості, але погляд на справедливість у кожного свій, що і приводить їх до судової зали.
Сімейний кодекс України детально визначає всі питання майнових відносин подружжя і вказує, що поділу підлягає спільне майно подружжя.
Пам’ятайте!!! Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Спільною сумісною власністю подружжя є:
• майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування, які також були придбані за час шлюбу);
• отримані прибутки кожним з подружжя: заробітна плата, стипендія та інше;
• гроші, інше майно, гонорари, виграші, які були отримані за договором, укладеним одним з подружжя в інтересах сім'ї;
• предмети і речі, які були придбані одним з подружжя для професійного заняття (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).
Цей перелік не є вичерпним. Так, наприклад, якщо у чоловіка або дружини майно значно збільшилося у вартості внаслідок загальних грошових або трудових вкладів або витрат, це майно у разі спору за рішенням суду може бути визнане спільною сумісною власністю подружжя.
Зверніть увагу!!!! Квартири і земельні ділянки, приватизовані одним із подружжя під час шлюбу також є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Борги подружжя теж діляться! Спільні борги чоловіка і дружини при поділі спільного майна розподіляються між ними пропорційно присудженим часткам. Тобто, якщо подружжя взяли кредит у банку або скористалися іпотечним кредитуванням для покупки нерухомості, такий кредит за законом є спільно нажитим майном і підлягає поділу так само, як і будь-яке інше. Відповідно, при розлученні кредит ділиться навпіл, якщо суд не вирішить інакше. Таким чином, заборгованість по іпотечному кредиту на квартиру, придбану в період шлюбу, може бути розділена між колишнім подружжям пропорційно часткам у цій квартирі, присуджених при поділі майна.
Не підлягають поділу:
• майно, набуте одним з подружжя до укладення шлюбу;
• майно, набуте одним з подружжя під час шлюбу у випадку прийняття спадщини, прийняття майна в дарунок або придбане за особисті кошти;
• індивідуальні речі: коштовності, отримані нагороди за особисті заслуги, премії;
• гроші, отримані в результаті відшкодування за втрату певної речі;
• гроші, отримані за відшкодування моральної шкоди;
• отримані одним з подружжя страхові суми щодо обов'язкового особистого страхування, за умови, що внески сплачувалися з особистої власності одного з подружжя.
ЯК ПОДІЛИТИ СПІЛЬНЕ МАЙНО?
Поділ майна за домовленістю
Подружжя може домовитися між собою про порядок використання майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Розподіл майна може бути зроблений як під час шлюбу, в процесі розірвання, так і після розірвання шлюбу.
Якщо у подружжя є нерухоме майно – можна укласти договір про розділ такого майна, який підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, перехід права власності на нерухоме майно до одного з подружжя передбачає державну реєстрацію прав на нерухомість і є обов'язковою процедурою.
Проте, якщо сторони все-таки не прийшли до згоди про добровільний розподіл майна і між ними виникає суперечка відносно розділу майна, у такому разі поділ майна подружжя може проходити тільки в судовому порядку.
Подання позову про поділ майна до суду
Якщо ж мирно домовитися між собою про поділ майна подружжю не вдалося, то слід подати позов про розподіл майна до суду.
У разі, якщо подружжя ділить майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, частки в майні подружжя є рівними. Ця норма використовується і у тому випадку, якщо з поважних причин один з подружжя в результаті навчання або ведення домашнього господарства, нагляду за дітьми, хвороби не мав доходу.
Як правило, майно подружжя ділиться між ними навпіл. Але є виключення: один з подружжя, маючи можливості матеріально не забезпечував сім'ю, знищив або завдав шкоди загальному майну, використовував майно сім'ї у своїх особистих цілях.
УВАГА! При поділі майна суд враховує інтереси неповнолітніх дітей. Наприклад, якщо з матір'ю проживає дитина, або непрацездатна повнолітня дитина, то частина майна матері може бути збільшена.
У позовній заяві про поділ майна потрібно вказати перелік майна, що підлягає розділу, а також його вартість. Вартість майна визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи із дійсної його вартості на час розгляду справи. До позовної заяви необхідно додати копії свідоцтва про одруження/розлучення, свідоцтва про народження дитини тощо. Під час подання позовної заяви до суду потрібно зібрати всі документи про спільне майно, де вказуються час і способи його придбання.
За розгляд позовних заяв, що подаються до суду у разі поділу майна, сплачується судовий збір, що визначається відповідно до ціни позову (вартості майна, яке ділиться), а саме 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної зарплати і не більше 3 розмірів мінімальної зарплати.
Увага! У 2012 році мінімальний розмір судового збору за подання позову про поділ майна становить 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.), а максимальний - 3219 грн. (три тисячі двісті дев’ятнадцять гривень).
Квитанція про сплату судового збору також додається до позовної заяви.
В результаті суд може прийняти рішення про:
• поділ майна в натурі;
• про передачу одному з подружжя частини майна із виплатою грошової компенсації другому з подружжя;
• розподіл майна між сторонами з урахуванням їх вартості.
Звертаємо увагу, що законодавство час від часу змінюються, тому представлений зміст не є роз'яснення положень закону, носить рекомендаційний характер. Вирішення окремих ситуацій потребує консультації фахівця.